Затока Гей-Люссака
| Затока Гей-Люссака | |
|---|---|
| лат. Sinus Gay-Lussac | |
.gif) Мозаїка знімків апарата Lunar Reconnaissance Orbiter (95×95 км). Великий кратер унизу праворуч — Гей-Люссак, витягнутий кратер вище — Гей-Люссак D. | |
| Координати центра | 15.0° пн. ш. 21.4° зх. д. / 15° пн. ш. 21° зх. д. |
| Розмір | 50 км |
| Епонім | кратер Гей-Люссак |
| Назву затверджено | 1935 (в 1961 скасовано) |
.png)  | |
_32_-_Karpathen,_Draper,_Pytheas.gif)
Затока Гей-Люссака (лат. Sinus Gay-Lussac; неофіційна нині назва) — маленька морська ділянка на Місяці, на півдні Моря Дощів, між відрогами Карпатських гір. Розміри — близько 50×20 км, координати центра — 15.0° пн. ш. 21.4° зх. д. / 15° пн. ш. 21° зх. д.
На південному сході затока межує з 25-кілометровим кратером Гей-Люссак, на півночі зливається з Морем Дощів. Її поверхня поцяткована численними вторинними кратерами — ймовірно, кратера Коперник[1]. Один із них отримав назву: Гей-Люссак D[2]. Це єдина найменована деталь поверхні затоки[3].
Назва цієї затоки з'явилася разом з низкою інших назв об'єктів Карпат та їх околиць на картах, виданих Йоганном Крігером[en] та Рудольфом Кенігом[en] у 1898—1912 роках[4][5]. Вона пов'язана з назвою сусіднього кратера Гей-Люссак, який отримав ім'я Жозефа Луї Гей-Люссака від Йоганна фон Медлера[6]. Назва затоки ввійшла в перший офіційний каталог назв місячних об'єктів Міжнародного астрономічного союзу, виданий 1935 року Мері Блегг та Карлом Мюллером[6].
Пізніше з ініціативи Джерарда Койпера місячну номенклатуру було переглянуто, і імена низки дрібних та невиразних об'єктів скасували[7]. До об'єктів, що не заслуговують на ім'я, віднесли й Затоку Гей-Люссака. Ці зміни Міжнародний астрономічний союз затвердив 1961 року[8].
.png)
- ↑ Sinus Gay-Lussac. The Moon-Wiki. Архів оригіналу за 27.02.2018. Процитовано 27.02.2018.
- ↑ Gay-Lussac D. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- ↑ За даними номенклатурного довідника МАС [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.] (карта [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]).
- ↑ Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 165–168, 226, 235. — ISBN 9780521544146. — Bibcode: (Excerpts, archive).
- ↑ Krieger J. N. Mond-Atlas. — Wien, 1912. — Т. 1. — С. 41–42. (Інше посилання; карта з 2 тому).
- ↑ а б Blagg, M. A.; Müller, K.; Wesley, W. H.; Saunder, S. A.; Franz, J. [1] — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 55. — Bibcode: Архівовано з джерела 30 травня 2018
- ↑ Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 173, 242. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:
- ↑ Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D. H. Sadler. — Blackwell Scientific Publications, 1962. (Excerpts [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]; look Table III: amendments to I.A.U. nomenclature).
- Карта регіону з чинними назвами деталей поверхні [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Sinus Gay-Lussac. The Moon-Wiki. Архів оригіналу за 27.02.2018. Процитовано 27.02.2018.
- Інтерактивні карти Місяця, центровані на Затоку Гей-Люссака: фотомозаїка [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.], карта висот [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]